- занепокоїти
- -о́ю, -о́їш, док., перех.Викликати неспокій, тривогу.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
занепокоєно — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
занепокоїти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
занепокоєно — Присл. до занепокоєний 2) … Український тлумачний словник
занепокоєний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
занепокоєність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
занепокоєння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
занепокоїтися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
занепокоєний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до занепокоїти. 2) у знач. прикм.Який виражає неспокій, тривогу; неспокійний … Український тлумачний словник
занепокоєність — ності, ж. Стан за знач. занепокоєний 2) … Український тлумачний словник
занепокоєння — я, с. 1) Дія і стан за знач. занепокоїтися. 2) Вираз неспокою, тривоги … Український тлумачний словник